Насіння соризу рожевого

Сорис або сориз рожевий / Sorghum orysoidum - є гібридом рису та сорго. Сорис можна вирощувати на всій території України. Агротехніка вирощування така сама, як і у кукурудзи, як і строки посіву. Єдина відмінність полягає в тому, що сорис краще за кукурудзу переносить посуху. Він невибагливий до ґрунтів і дуже посухостійкий.

Молдавський харчовий сорт, кущики заввишки до 80 см. З одного зернятка виростає 3–5 стебел, на яких утворюється до 2000 зерен. За смаком він схожий на рис, хоча за зовнішнім виглядом ця культура дуже нагадує сорго. Висота рослини – 1,2 м, листки широкі, зверху вкриті восковим нальотом. Суцвіття щільні. Зерно в суцвітті під час повного достигання стає рожевим. Сорис добре кущиться: з одного посадженого зернятка сорису може вирости рослина з трьома – п’ятьма стеблами, кожне з яких має волоть.

Каша, зварена із зерен сорису, за смаком практично нічим не відрізняється від рисової, але в домашніх умовах очистити зерно від лушпиння проблематично. Завдяки простій техніці вирощування сорис цілком може забезпечити кормом на зиму домашню птицю та тварин.

Можна вирощувати і як декоративну рослину: волоті сорису красиві під час повного достигання, кущ пишний і середньорослий.

Найкращі попередники під культуру – зернові, бобові, картопля, баштанні. Не варто сіяти після суданської трави або соняшнику.

Ґрунт готують з осені, навесні проводять боронування. Добрива вносять під плуг восени.

Висівати сорис необхідно в ті самі строки, що й кукурудзу. Оптимально – у травні, коли остаточно мине загроза поворотних заморозків.

Відстань між рядами – 35–40 см.

Глибина загортання насіння – 4–5 см. Корисно прикоткувати площу.

Збирати врожай можна після повного достигання насіння. Але найголовніша проблема – вологість насіння. Якщо рослини перестоять, а осіння погода буде дощовою, насіння набере підвищену вологість. І зберегти його буде проблематично. Тому ключовий момент – необхідно ретельно просушити насіння після збирання.