Насіння хурми східної

Хурма східна / Diospyros kaki – дерево, що досягає висоти до 10 метрів (відомі випадки досягнення висоти 12 м). На вигляд рослина схожа на яблуню. Назва може вимовлятися як японська хурма. Листя чергові, яйцевидно-довгасті, темно-зелені, знизу бліді, широколанцетоподібні. Восени набувають червоного забарвлення.

Квітки в пазухах листя - поодинокі або кілька, на коротких ніжках. Чашечка 4-лопатева. Віночок 4-лопатевий, дзвоновий, темно-червоний. У чоловічих квітках 16 тичинок; у жіночих 4-8 стамінодій і верхня зав'язь, зазвичай 8-гніздна, з 1 семяпочкою в кожному гнізді.

Хурма східна цвіте з травня до червня. Квітки жовтувато-білі можуть бути трьох типів: чоловічі, жіночі та змішані. Рослини, як правило, однодомні з чоловічими та жіночими квітами окремо на одному дереві, але існують також дводомні культури. Запилення здійснюється комахами. Якщо жіночі квітки не запліднені, вони розмножуються шляхом партеногенезу, а потім дають безнасінні фрукти.

Плід - буро-жовта, м'ясиста ягода розміром з яблуко, їстівний, солодкий, помаранчевий, схожий на помідор. Кулястий або овальний плід має масу до 500 грамів. Гладка, блискуча і тонка шкірка має колір від жовтого до червоно-жовтогарячого. Дещо світліша м'якоть плода може містити до 8 насіння і має в'яжучий смак. При дозріванні плід стає м'якшим, порівняно з ківі.

Плоди хурми східної стають зрілими, коли листя вже здебільшого встигло опуститися, у жовтні-листопаді. Період дозрівання припадає в одних сортів на початок, в інших – на кінець жовтня.

Високий вміст таніну в незрілих плодах східної хурми викликає гіркий в'яжучий смак, який зникає разом з танінами при дозріванні і на морозі. Дуже високий вміст бета-каротину (провітаміну A) робить їх особливо цінними.

Зрілі плоди містять глюкозу (до 20%) і багаті вітаміном C, мінералами, волокнами та фенолами, що робить їх дуже корисними для запобігання серцево-судинним захворюванням. Вони використовуються у свіжому вигляді. Плоди повинні бути повністю дозрілими і навіть перезрілими. Плід може бути висушеним як інжир і може служити для приготування варення та десертів. Енергетична цінність – 70 ккал на 100 грам продукту.

Зазвичай хурму з'їдають як самодостатній плід. М'якоть хурми використовується у випічці, желе, пудингах, мусах, мармеладах та джемах. Популярна сушена хурма, з хурми також роблять патоку, сидр, пиво та вино. Незрілу в'яжучу хурму в Японії використовують для приготування саке. Смажене насіння може використовуватися як замінник кави.

Хурма містить у 2 рази більше харчових волокон та корисних мікроелементів, ніж яблука. У ній також багато антиоксидантів. Плоди хурми містять велику кількість води, золи, білків, вуглеводів, органічних кислот та дубильних речовин. Цей фрукт також багатий на калій, кальцій, магній, фосфор і залізо, а також вітаміни А, С і P.

Хурма є дієтичним продуктом, показаним при розладі травлення завдяки наявності пектину. Вона використовується у народній медицині при шлункових захворюваннях. Великий вміст цукрів, в основному глюкози та фруктози, підтримує здоров'я серцево-судинної системи, і при цьому рівень глюкози в крові не досягає піку.

Магній, що міститься в хурмі, знижує ймовірність утворення каменів у нирках. Хурма має сечогінну дію та тонізуючі властивості. Має бактерицидну дію щодо кишкової та сінної палички, золотистого стафілокока.