Насіння щавлю червоного

Щавель червоний / Rumex sanguineus var. sanguineus - декоративно-листяна багаторічна рослина. Під час цвітіння досягає 25-30 см заввишки. Списоподібне листя з червоними прожилками утворює компактні розетки. Цвіте крихітними, зіркоподібними квіточками від зеленого до червоно-коричневого відтінку.

Необхідно тепле сонячне місце, бажано захищене від холодних вітрів стін будинку або іншими рослинами. У півтіні листя зеленіє і стає не таким яскравим, як на сонці. Грунт повинен бути вологим у період вегетації, посуху переносить погано. Рясний попив, у регіонах зі спекотним кліматом бажано обприскувати. Для збереження компактної та порожньої розетки листя квітконоси рекомендується обрізати, тоді всю енергію рослина направить на випуск нових і нових листків. Легко вирощується із насіння. Прекрасню виглядає на тлі каміння біля основи альпійської гірки, гарний у культурі горщика.

Молоде листя їстівне і за смаком нагадує шпинат. Листя і стебло щавлю багаті на білки, містять близько 2% ліпідів, флавоноїди (гіперозид, рутин), дубильні речовини, вітаміни С, В і К, каротин, солі заліза, а також щавлеву кислоту. У народній медицині використовується як протицинговий засіб.

Листя в сирому вигляді або сік з них використовують для поліпшення травлення, свіжий щавель використовується для підвищення апетиту, як сечогінний і кровоочисний засіб. Дехто вважає, що він дуже позитивно впливає на печінку. Чай із висушеної трави застосовується як внутрішній і зовнішній засіб від шкірних хвороб.

Назва може вимовлятися як щавель криваво-червоний, кривавий док, декоративний щавель, кривава мері, мері.