Напевно, ви чули, що не можна роками вирощувати на грядці ту саму культуру. Це найважливіший принцип популярного агроприйому – сівозміни.
Сівозміна – не новомодний винахід. Людство вже тисячоліттями вдосконалює цей агроприйом. Він дуже популярний, тому що дозволяє вирішити цілий комплекс проблем, які виникають під час вирощування рослин.

Чому важливо дотримуватися сівозміни
Рослини – живі організми, вони живляться, дихають, виділяють продукти обміну речовин, а також ефірні олії та фітонциди, які допомагають відлякувати шкідників, негативно впливають на фітопатогени, стримують ріст «сусідів» по грядці.
Усе це дуже складні механізми. Але ми не будемо в них заглиблюватися, тому що для розуміння необхідності дотримання правил сівозміни на дачній ділянці достатньо знати, що при вирощуванні якоїсь культури на одній і тій самій грядці кожен сезон:
- у ґрунті накопичуються збудники хвороб і личинки шкідників, спільні для рослин з однієї родини;
- відбувається швидке виснаження корисної ґрунтової мікрофлори, через що рослини гірше засвоюють добрива, у ґрунті активно розвиваються фітопатогени, оскільки цей процес нікому стримувати;
- виникає гострий дефіцит певних елементів живлення;
- ставає все важче позбутися бур'янів певного виду, що прижилися на грядці;
- падає врожайність, рослини починають вироджуватися і втрачати сортові ознаки;
- коренева система багатьох рослин виділяє в ґрунт токсини, які наступного сезону будуть пригнічувати розвиток культур з тієї ж родини, посаджених на цьому ж місці.
Найбільш чутливі до власних кореневих виділень у ґрунті лободові та зеленні культури, найменш сприйнятливі хрестоцвіті, гарбузові та бобові.

Іншими словами, якщо, наприклад, після моркви ми знову висадимо моркву, їй не вистачатиме важливих поживних елементів, це буде послаблювати рослини і неминуче привабить на грядки морквяну муху. Доведеться весь сезон відшкодовувати дефіцити та обприскувати посадки пестицидами, щоб хоч щось виросло.
А от якщо дотримуватися сівозміни, то склад ґрунту буде оптимальним, корисні мікроорганізми стануть активніше переробляти добрива в доступні для рослин сполуки. Зменшиться кількість фітопатогенів і шкідників, не будуть безконтрольно розростатися бур'яни. Нові рослини отримають з ґрунту необхідні елементи та воду.
Чи правда, що прийоми сівозміни захищають рослини від хвороб і шкідників?

Іншими словами, якщо, наприклад, після моркви ми знову висадимо моркву, їй не вистачатиме важливих поживних елементів, це буде послаблювати рослини і неминуче привабить на грядки морквяну муху. Доведеться весь сезон відшкодовувати дефіцити та обприскувати посадки пестицидами, щоб хоч щось виросло.
А от якщо дотримуватися сівозміни, то склад ґрунту буде оптимальним, корисні мікроорганізми стануть активніше переробляти добрива в доступні для рослин сполуки. Зменшиться кількість фітопатогенів і шкідників, не будуть безконтрольно розростатися бур'яни. Нові рослини отримають з ґрунту необхідні елементи та воду.
Як правильно чергувати посадку овочів

Головний принцип сівозміни – грамотне чергування культур. Без цього досягти потрібного ефекту не вийде.
Найчастіше дачники дотримуються такого правила: щороку на грядку слід висаджувати культури з різних ботанічних родин. Наприклад, після томатів висаджують не перець або баклажани, які теж належать до пасльонових, як і томати, а вибирають цибулю, часник або горох.
Щоб дотримуватися цього правила, доведеться вивчити, до яких родин належать усі вирощувані в городі культури. Але це не єдине, на що варто звернути увагу. Ще один важливий фактор – «ненажерливість» рослини, тобто та кількість поживних речовин, які за сезон вона витрачає. Тут достатньо запам'ятати, що найбільше в живленні потребують капуста, гарбуз, картопля, огірок, кабачок.

Далі йдуть менш «вибагливі» овочі: баклажан, перець, квасоля, буряк, томат, диня. Найневибагливішими вважаються редис, горох, цибуля, салат. Таким чином, у перший рік після внесення органічних добрив спочатку необхідно висаджувати найбільш «вимогливі» рослини і далі за спаданням. Наприклад, капусту, за нею – горох, після – цибулю.
Бажано дотримуватися і правила «вершки після корінців», коли після рослин, у яких збирають коренеплоди, саджають культури для збору надземної частини. І знову наведемо простий приклад: після картоплі можна висадити горох або огірки, а після капусти – буряк або моркву.
У середньому рекомендується повертати культуру на попереднє місце через 3-4 роки.
На жаль, універсальної схеми сівозміни, яка б могла застосовуватися на кожній ділянці, не існує. Річ у тім, що, дотримуючись принципів сівозміни, важливо також враховувати тип і склад ґрунту, рівень ґрунтових вод та інші параметри. Однак це зовсім не означає, що все, про що ми говорили вище, можна зовсім проігнорувати. Просто знадобиться деякий час, щоб налагодити щорічну ротацію.
У яких випадках необов'язково змінювати місце посадки овочів

Деякі культури допускається вирощувати на одному місці кілька років підряд. Насамперед ідеться про картоплю, яку багато дачників успішно культивують на одних і тих самих грядках із сезону в сезон. Але в таких умовах не слід забувати про відновлення ґрунту, використання добрив, знезаражування грядок. Бульби перед посадкою також рекомендується обробляти біопрепаратами або протравлювати системними пестицидами.
Два роки підряд можна вирощувати і томати в теплиці, лише за умови, що минулого сезону рослини не хворіли. Але й у цьому випадку не варто забувати про дезінфекцію теплиці, ґрунту, інвентарю.
Посадка цибулі після цибулі не найкраща, але цілком допустима ідея, якщо ніяк не вдалося знайти рослині інше місце. Те саме стосується і часнику. Але надалі потрібно обов'язково витримати перерву 3-4 роки, перш ніж повертати ці овочі на ту саму грядку.
Посів сидератів після збирання картоплі, томатів, цибулі або часнику дозволяє провести річну сівозміну.

Вийде виростити на одному місці і кілька врожаїв гороху, приділивши увагу здоров'ю ґрунту.
Із зеленних культур на одній грядці можна культивувати петрушку як дворічник і багаторічний щавель.
До особливо вимогливих культур, які не можна висаджувати щороку на одній і тій самій грядці, належать:
- огірок – «ненажерлива» рослина, яка витрачає з ґрунту багато поживних речовин, а ще часто хворіє і страждає від нападу шкідників, особливо в тепличних умовах;
- морква – швидко збіднює ґрунт і дуже схильна до ураження шкідниками;
- капуста – після неї залишається виснажений ґрунт, у якому можуть перебувати збудники таких небезпечних хвороб, як кила і бактеріоз.
Місце посадки овочів, за рідкісним винятком, потрібно щороку змінювати. Це дозволить виростити здоровий і смачний урожай.
Написати коментар