Аксакали дачного життя знають, що середина зими – час зовсім інших розпродажів. Саме зараз настає пора закуповувати насіння за найвигіднішими цінами і… відкривати посівний сезон.
Так-так, не дивуйтеся. Грудень і січень – ідеальний час для посіву на розсаду культур, які довго сходять і повільно розвиваються. Серед квітів це, наприклад, вербена, що розкриває суцвіття-щитки через три місяці після сходів, а також еустома і гвоздика Шабо, які зацвітають ще пізніше – через п’ять місяців після проростання. Щоб милуватися бутонами якомога раніше, цим квітам дають кілька місяців «фори» і висівають узимку.
Вербена гібридна
Вербена гібридна – ефектний однорічник заввишки до 20-30 см – захоплює багатством палітри. Її квіти можуть бути білими, червоними, синіми, фіолетовими, бордовими, є також сорти з привабливим пастельним і двоколірним забарвленням. Цвітіння починається в липні й триває аж до жовтня, даруючи яскраві барви до самих холодів.
Вербена досить невибаглива: здатна переносити легкі заморозки й періоди посухи, стійка до хвороб і не потребує рясних підживлень. Однак для успішного росту їй необхідне сонячне місце.
Особливість вербени гібридної – тривалий період вегетації, який і є причиною такого раннього посіву. При цьому насіння має невисоку схожість, тож перед посадкою його бажано стратифікувати. Для цього потрібно загорнути насіння у вологу тканину, помістити в поліетиленовий пакет і потримати приблизно тиждень на нижній полиці холодильника. Додатково можна обробити розчином стимулятора росту (Гетероауксин, Епін).
Для посіву використовують спеціальний ґрунт для розсади, який попередньо зволожують. Насіння розкладають по поверхні, не присипаючи землею, а потім накривають плівкою. Для успішного проростання їм потрібна температура в діапазоні 18-20°C. Перші паростки можуть з’явитися вже через тиждень, однак у середньому цей процес займає 20 і більше днів.
Підрослі сіянці утримують у добре освітленому місці при температурі 15-17°C. Як тільки на рослинах сформуються 1-2 пари справжніх листочків, можна приступати до пікірування. Висаджувати вербену гібридну у відкритий ґрунт рекомендується після середини травня, коли мине загроза поворотних заморозків.
Якщо немає можливості організувати повноцінне освітлення для розсади вербени, то висівати насіння краще ближче до початку березня.
Кальцеолярія
Кальцеолярія зморшкувата – рослина з екзотичними квітками, що нагадують венерин черевичок, – поки що не отримала широкого поширення серед дачників. Однак є й ті, хто вже встиг полюбити цю культуру, попри деякі труднощі в догляді – такі як часті атаки шкідників (особливо білокрилки) та чутливість до режиму поливу.
У дачних умовах кальцеолярію найчастіше вирощують у контейнерах, хоча іноді висаджують і у відкритий ґрунт, на добре освітлених ділянках без прямих сонячних променів. Рослина вимоглива до режиму поливу – однаково погано реагує як на пересихання земляного кома, так і на надмірне зволоження. Зате в сприятливих умовах кальцеолярія радує рясним цвітінням із травня по вересень.
Щоб отримати цвітіння в оптимальні строки, посів на розсаду рекомендується проводити в січні. Насіння кальцеолярії дрібне, тому його не заглиблюють у ґрунт, а рівномірно розподіляють по поверхні й накривають плівкою для створення парникового ефекту. Перші сходи з’являються не раніше ніж через 2-3 тижні.
Через місяць після проростання сіянці необхідно розпікірувати по окремих ємностях. Після пікірування кальцеолярія потребує регулярних підживлень. Щоб забезпечити пишне цвітіння, слід вносити комплексне мінеральне добриво кожні два тижні. Оптимальною температурою для вирощування кальцеолярії вважається діапазон 10-15°C.
Деякі квітникарі воліють зберігати рослини взимку, переносячи горщики з кальцеолярією в приміщення. Однак на другий рік життя інтенсивність цвітіння помітно знижується, тому доцільніше вирощувати цю культуру як однорічну, щороку оновлюючи рослини з насіння.
Гвоздика Шабо
Гвоздика Шабо вирізняється серед інших квітів особливо тривалим періодом розвитку: її вишукані махрові квітки розкриваються лише через 5-6 місяців після сходів. Саме тому посівні роботи починають раніше, ніж із більшістю декоративних культур, – уже в середині грудня.
Розсадний контейнер наповнюють ґрунтом для квіткових культур. На поверхні ґрунту, на відстані 2-2,5 см, формують борозенки глибиною близько 3 мм. У них рівномірно розподіляють насіння, присипавши зверху тонким шаром річкового піску.
Після посіву ґрунт обприскують, а потім створюють парниковий ефект: контейнер або поміщають у поліетиленовий пакет, або накривають плівкою. Далі посіви розміщують у добре освітленому місці, в температурному діапазоні 18-20°C. При цьому важливо захистити їх від прямих сонячних променів (наприклад, притінити аркушем картону).
Як тільки з’являться перші сходи, плівку й захисне притінення прибирають. Щоб сіянці не витягувалися й розвивалися рівномірно, їм забезпечують додаткове підсвічування за допомогою фітолампи.
Лаванда
Щоб виростити лаванду з насіння, посівний матеріал потрібно купувати восени або на самому початку зими, оскільки перед посівом необхідно попередньо провести стратифікацію. Приступати до процедури рекомендується вже в січні.
Починають процес із підготовки ґрунтової суміші. Можна використати універсальний ґрунт для розсади або приготувати його самостійно. Для цього з’єднують садову землю, перегній і чистий річковий пісок у пропорції 3:2:1. У ємність для розсади насипають дренаж (наприклад, дрібний керамзит), а потім приготовлений ґрунт. Після цього ґрунт рекомендується пролити рожевим розчином марганцівки або розчином біопрепарату на основі триходерми (Трихоцин, Трихоплант, Триходерма Вериде тощо), оскільки сходи лаванди дуже часто страждають від прикореневої гнилі.
Насіння розподіляють по поверхні ґрунту, присипають тонким шаром піску (не більше 3 мм) і обприскують теплою водою з пульверизатора. Ємність накривають пакетом або плівкою й поміщають у холодильник чи інше холодне місце з температурою 1-5°C на строк до двох місяців.
Після завершення стратифікації контейнер переміщують у добре освітлене місце, найкраще – під фітолампу. При цьому важливо стежити за температурним режимом (оптимальним вважається діапазон 15-22°C) і підтримувати необхідний рівень вологості ґрунту. Щоб уникнути розвитку грибкових хвороб, посіви потрібно регулярно провітрювати.
Проводити стратифікацію лаванди можна й до посіву. Для цього насіння загортають у вологу тканину, а потім кладуть у пакет або контейнер із невеликими отворами й прибирають у холодильник щонайменше на місяць.
Коли сіянці розвинуться в невеликі кущики з доброю кореневою системою, їх можна буде розсадити по окремих стаканчиках. Пересадку у відкритий ґрунт проводять навесні, після встановлення стабільного тепла.
Лобелія
Лобелія еринус (вона ж садова, або синя) – ще один приклад рослини з тривалим циклом розвитку, що займає близько 80 днів. Її розкішні кулі в синьо-блакитній, білій, рожевій чи фіолетовій гамі, які квітнуть протягом усього літа, чудово виглядають у вуличних контейнерах і підвісних кашпо.
Щоб до червня отримати пишно квітучий кущ лобелії, її насіння висівають на розсаду вже в січні. Посів можна проводити в загальні ємності або пучками в індивідуальні стаканчики чи торф’яні таблетки.
У першому випадку насіння змішують із річковим піском і «присолюють» ним ґрунт, після чого обприскують чистою водою. Підрослі сіянці пікірують після формування 2-3 пар листочків.
Другий варіант більше підходить для дражованого насіння. Гранули зручно розкладати по одній в окремі ємності – оскільки в кожній гранулі міститься кілька насінин, то зрештою виростає готовий кущик, який не потрібно пікірувати.
Після посіву ємність накривають склом або харчовою плівкою й поміщають у тепло. Важливий нюанс догляду – щоденне обприскування з пульверизатора. За температури близько 18°C перші сходи зазвичай з’являються через два тижні. Як тільки це станеться, укриття необхідно зняти, а розсаду перемістити в добре освітлене місце з температурою повітря 15-20°C. Висаджувати лобелію у відкритий ґрунт можна вже в травні.
Пеларгонія
Пеларгонію можна висівати будь-коли з осені до весни (листопад – квітень). Але важливо пам’ятати, що при осінньому чи зимовому посіві знадобиться досвічування фітолампою, оскільки природного світла не вистачить для розвитку сіянців.
Для посіву готують пухкий поживний ґрунт – оптимально підійде суміш, що містить 2 частини дернової землі та по 1 частині піску й торфу. Насіння розподіляють по поверхні заповненого контейнера й злегка присипають ґрунтом, після чого накривають поліетиленовою плівкою й утримують при температурі близько 20°C.
У процесі пророщування періодично зволожують ґрунт за допомогою пульверизатора й провітрюють посіви, видаляючи конденсат, що накопичився на плівці. Для активного росту сіянцям забезпечують 12-годинний світловий день. У таких умовах розсада формується міцною й здоровою, а згодом радує рясним цвітінням. Її можна висадити на клумбу або продовжувати вирощувати як горшкову культуру, виставляючи влітку на терасу чи балкон, а на зиму забираючи в приміщення.
Еустома
Ця приваблива рослина відома й під іншими назвами: лізіантус, ірландська троянда. Серед численних сортів є еустоми з простими й махровими суцвіттями різного забарвлення – від видової блакитної до всіх відтінків жовтого, рожевого, зеленого, і навіть із контрастною облямівкою по краях пелюсток. Еустома зацвітає через 5 місяців після появи сходів, тому сіяти її рекомендується не пізніше січня.
Насіння попередньо замочують на 1-2 години в розчині стимулятора росту, потім розкладають на поверхні вологої ґрунтосуміші з торфу, піску й перліту, злегка вдавлюючи в ґрунт. Як варіант можна використати для посіву торф’яні таблетки, встановлені в загальну розсадну ємність. Контейнер із посівами накривають пакетом або склом і протягом 1,5-2 місяців тримають у приміщенні з яскравим освітленням і температурою повітря 20-25°C. У період пророщування рекомендується досвічувати посіви фітолампами не менше 12 годин на добу.
Сіянці еустоми розвиваються повільно: спочатку нарощують кореневу систему й лише після цього випускають листочки. Раз на тиждень їх поливають за допомогою груші-спринцівки або через піддон. Через два тижні після пікірування починають підживлення комплексним добривом для розсади, які повторюють кожні 10-14 днів.
Якщо посієте ці повільнорослі культури в найближчі місяці, то ще до літнього переїзду на дачу зможете милуватися квітучими «клумбами» просто на підвіконні.
Написати коментар