На невеликій ділянці дачнику хочеться з користю використати кожен квадратний метр. Чудовий спосіб зробити це — створити міні-сад пряних трав біля будинку. Це не лише корисно для раціону та здоров’я, а ще й надзвичайно красиво. А неймовірні аромати будуть дражнити навіть сусідів!
На відміну від зеленних і салатних культур, які добрі лише у свіжозірваному вигляді, пряні трави пропонують набагато більше варіантів використання. У свіжому вигляді вони чудово доповнюють смак супів, салатів, гарнірів, додають пряну нотку в лимонади та трав’яні чаї. А восени гілочки можна заморозити або висушити, щоб продовжити відчуття ароматного літа на весь холодний сезон.
Подрібнивши сухе листя цих трав, з них можна змішувати приправи (наприклад, прованську суміш) або використовувати окремо як моно-добавку до страв і напоїв. Вітамінів та інших корисних речовин у частинах рослин залишиться менше, зате аромат і смак чудово збережуться.
Які культури обрати для саду
Список можливих "претендентів" на місце у вашому міні-садику досить великий, причому кожна культура має величезне різноманіття сортів. Усі ці рослини відрізняються розмірами, ароматом, формою та забарвленням листя. Перелічимо найпопулярніші ароматичні рослини, які точно заслуговують жити на вашій ділянці.
Базилік
Базилік завоював серця господинь завдяки своєму дивовижному різноманіттю ароматів, які чудово зберігаються навіть після заморожування. Цей "парфумерний набір", що включає запахи від
гвоздичного до перцевого, від лимонного до ментолового й анісового, настільки прекрасний, що хочеться посадити рослини всіх сортів одразу.
Попри південне походження (а базилік родом із Південно-Східної Азії), він успішно прижився і в умовах середньої смуги. Головне — правильно організувати процес вирощування.
Найефективнішим методом розведення базиліку вважається розсадний. Молоді рослини висаджують у відкритий ґрунт після закінчення весняних заморозків, обравши для грядки сонячне місце, захищене від протягів.
Посів базиліку у відкритий ґрунт також можливий, однак для цього варто обирати рослини холодостійких ранньостиглих сортів. Їх головна перевага полягає в тому, що перший урожай можна отримати вже через 1,5–2 місяці після появи сходів.
Меліса
Історія використання меліси налічує понад дві тисячі років, і донині культура не втрачає своєї популярності. Особливо цінними є молоде листя та пагони меліси, зібрані до початку цвітіння. Найчастіше їх використовують для приготування ароматного чаю. Важливо пам’ятати, що для збереження корисних властивостей рослину не кип’ятять, а заварюють гарячою водою і дають настоятися.
Окрім чаїв, ця пряна трава чудово доповнює безліч страв — від легких салатів до ситних супів, від рибних до м’ясних делікатесів. Її тонкий аромат надає особливого "звучання" навіть стравам із сиру.
Виростити мелісу на ділянці нескладно. Розмножують її двома способами: через розсаду або прямим посівом у ґрунт. Сприятливим періодом для посіву у відкритий ґрунт вважається практично весь весняно-літній сезон, починаючи з березня. Також можливий підзимовий посів у жовтні, незадовго до настання заморозків.
М’ята
Жоден сад пряних трав не обійдеться без м’яти, здатної вразити різноманіттям відтінків листя та ароматів. У рослини можуть бути не лише зелені, а й червоні, бордові, строкаті листки, а пахнути вона може як цитрус, імбир або шоколад.
Однак важливо знати, що ця культура швидко розростається, "захоплюючи" територію, і тому ріст м’яти варто обмежувати. Найкраще висадити її у великий транспортний горщик, а потім прикопати його на грядці або в квітнику. Або просто обмежити рослину шифером чи бордюрною стрічкою, вкопавши на глибину не менше 20 см.
М’яту можна висівати безпосередньо у відкритий ґрунт, вирощувати через розсаду, розмножувати живцюванням або діленням кореневища. Вона чудово почувається на сонці й у тіні, а "капризувати" може лише через застій вологи біля коренів. У середній смузі м’ята зимує без проблем, не потребуючи укриття.
М’ята карликових сортів, висаджена у вазони та кашпо, продовжує чудово вегетувати всю зиму на домашньому підвіконні.
Орегано (душиця)
Неповторний запах орегано — "заслуга" ефірних олій, які у великій кількості містяться в листках рослини. Сушену душицю додають до найрізноманітніших страв: м’ясних, рибних, овочевих, грибних. Пряність чудово доповнює смак макаронів, піци, омлетів, запіканок, салатів і навіть напоїв. У свіжому вигляді душицю теж використовують, але значно рідше.
Вирощування душиці на присадибній ділянці не становить особливих труднощів. Це багаторічна рослина, яку можна розмножувати як через розсаду, так і прямим посівом у ґрунт. Однак розсадний метод вважається надійнішим, оскільки в умовах закритого ґрунту ніжні й крихкі сіянці встигають зміцніти і краще приживаються на грядці.
Душиця може рости на одному місці понад 5 років, тому вибір ділянки для неї потребує особливої уваги. Рослина невибаглива до родючості ґрунту, але важливо враховувати рівень вологості та освітлення. Надлишок вологи або, навпаки, сильна засуха однаково негативно впливають на ріст. Також варто уникати тіні — в таких умовах рослина почне витягуватися, листя дрібнішає і стане менш ароматним.
Розмарин
Розмарин — справжня знахідка для дачників, захоплених кулінарією. Ця дивовижна пряність чудово зберігає свій хвойний аромат незалежно від того, використовуєте ви свіжі чи сушені гілочки. Розмарин чудово проявляє себе в гарячих стравах і може використовуватися при запіканні риби, птиці або м’яса. Достатньо покласти кілька гілочок у форму з куркою, качкою, кроликом або будь-якою рибою, а після приготування акуратно витягти їх, щоб отримати страву з неповторним ароматом.
Вирощування розмарину не потребує особливих зусиль. Розмарин надає перевагу легким ґрунтам, добре реагує на регулярне розпушування і не терпить надмірного поливу. У відкритому ґрунті його варто висаджувати на добре освітлених ділянках, захищених від вітру. Якщо планується зимівля в приміщенні — краще одразу вирощувати розмарин у горщику, щоб восени без проблем перенести його в дім.
Ця рослина не тільки корисна, а й декоративна — її вузьке листя, схоже на хвою, і ніжні блакитні або фіолетові квітки прикрасять будь-який пряний куточок.
Тим’ян (чебрець)
Це чарівна багаторічна рослина з родини Глухокропивових, яка залежно від різновиду виростає від 15 до 35 см заввишки.
Успіх у вирощуванні тим’яну значною мірою залежить від правильного вибору місця для посадки. Рослині потрібна добре освітлена ділянка (допустима лише легка напівтінь), пухкий і родючий ґрунт. Чебрець категорично не переносить застою води, тому при посадці в місцях із підвищеною вологістю обов’язково слід подбати про якісний дренаж.
Листя тим’яну — справжній скарб для кулінарів. Його використовують як у свіжому, так і в сушеному вигляді, додаючи до найрізноманітніших страв і напоїв — від м’ясних делікатесів до вишуканих кондитерських виробів і навіть міцних алкогольних настоянок.
Кмин
Кмин — популярна пряна культура, яка чудово адаптувалася до кліматичних умов середньої смуги. Це невибаглива дворічна рослина, що відзначається високою холодостійкістю, що дозволяє висівати її в різні строки. Посів можна проводити як ранньою весною, коли ґрунт достатньо прогріється і просохне, так і під зиму — в жовтні. Насіння починає проростати при температурі близько 10 °C.
Для успішного вирощування кмину необхідно створити оптимальні умови. Культура надає перевагу родючим, добре розпушеним ґрунтам, не терпить надмірного зволоження, яке може призвести до загнивання кореневої системи. Також важливою умовою є хороше освітлення, адже в затінених місцях розвиток рослини сповільнюється.
У кулінарному мистецтві особливу цінність мають насіння кмину, що містять 3–7% ефірної олії, яка забезпечує прянощі характерним ароматом. Насіння використовують при консервуванні овочів, у хлібопекарстві, кондитерському виробництві, а також при приготуванні м’ясних і рибних страв. Листя та молоді пагони додають до супів і салатів.
Естрагон (тархун)
Багато дачників остерігаються садити естрагон, вважаючи його майже бур’яном через схильність до швидкого розростання і самосіву. Однак при правильному розміщенні — подалі від основного городу — ця рослина може стати справжньою знахідкою для кулінарних експериментів. Догляд і контроль за естрагоном, способи розмноження та строки посадки багато в чому схожі з вирощуванням м’яти.
Особливу цінність мають листя і молоді пагони естрагону. Завдяки високому вмісту ефірних олій вони мають неповторний аромат, що нагадує аніс, і вишуканий гострий смак без характерної полинної гіркоти.
Свіжу та сушену зелень додають до основних страв, гарнірів, соусів і маринадів. Ця пряна трава незамінна при консервуванні овочів, засолюванні огірків і помідорів, а також при підготовці фруктів до тривалого зберігання. А хто не пам’ятає улюблений з дитинства лимонад! Посадивши естрагон у саду, ви зможете готувати його самостійно.
Де посадити пряні трави
За допомогою пряних трав можна створити на дачній ділянці унікальний куточок, який виконуватиме не лише практичну, а й декоративну функцію. Трави можна висаджувати разом, формуючи мальовничий міні-сад або квітник лише з ароматичних рослин, або додати кілька пряних культур до міксбордера з традиційних багаторічників.
Оптимальним місцем для розміщення такого квітника стане ділянка біля зони відпочинку, палісадник або вхідна зона. Навіть якщо площа під пряні трави невелика, існує безліч способів ефектно оформити простір. Наприклад, можна зробити оригінальне обрамлення галькою або створити спіральну композицію з використанням кам’яних доріжок.
Підняті квітники візуально виглядають ще привабливіше і не зливаються з загальним ландшафтом. Для компактних садів чудово підійдуть ємності різного розміру: місткі ящики, декоративні горщики або навіть старі тази й предмети меблів, які можна творчо обіграти в садовому дизайні.
Один із варіантів контейнерної посадки — фітостіна. Її можна зробити з дерев’яного будівельного піддона, закріпивши його на будь-якій вертикальній площині та встановивши всередину горщики з рослинами. А можна придбати готовий пристрій, що складається з кількох ярусів зі знімними горщиками та зручним фітільним поливом. У такій конструкції доглядати за міні-садом зручніше (немає потреби в прополюванні), а місця на ділянці вона не займе зовсім.
Бордюри вздовж садових доріжок також можна зробити з пряних трав, висадивши їх замість звичних однорічників або ґрунтопокривних рослин. Такий бордюр не лише зонуватиме і структуруватиме простір, а й стане джерелом корисних і смачних інгредієнтів для кулінарної творчості, а також завдяки яскравим ароматам захищатиме квітники й грядки від шкідників.
Пряні трави в міні-саду або квітнику допоможуть урізноманітнити і ландшафтний дизайн, і раціон родини, а також перетворять ділянку на справжній рай для комах-запилювачів.
Написати коментар