Велике листя, довгі батоги та велика кількість квіток на огіркових кущах зовсім не гарантують багатого врожаю. Не всі квітки стають плодами: деякі, на жаль, опадають, так і не перетворившись на хрусткі зеленці.
Розбираємося, чому так відбувається і чи можемо ми повернути рослинам здатність плодоносити.
Особливості сорту
Спочатку давайте розберемося, як розвиваються огіркові рослини. На кожній з них з'являються чоловічі та жіночі квітки. Чоловічі слугують лише для утворення пилку — плодів вони не формують. Зеленці утворюються виключно з жіночих квіток, які легко впізнати за маленьким огірочком біля основи.
Сучасні огірки поділяються на дві великі групи: партенокарпічні (самоплідні) гібриди та бджолозапильні сорти. Перші здатні формувати плоди без запилення. А рослини бджолозапильних сортів обов'язково потребують комах-запилювачів.
Перше, на що варто звернути увагу за відсутності зав'язей, — це те, до якої групи належать ваші огірки. Якщо ви посадили у закриту теплицю рослини звичайних сортів, що потребують участі комах, то відсутність зав'язей цілком закономірна, адже бджоли та джмелі неохоче залітають у спекотні задушливі теплиці. У такому випадку жіночі квітки просто засихають, не будучи запиленими.
У самоплідних гібридів буває інша проблема — опадання зав'язей у них пов'язане зі структурою куща. У такому разі в кожному вузлі формується занадто багато жіночих квіток, і рослині просто не вистачає сил, щоб «вигодувати» їх усі одночасно. За таких умов кущ починає самостійно скидати зайві зав'язі. Тут допоможе нормування: акуратно видаляйте частину зав'язей у кожному вузлі та засліплюйте нижні вузли.
Недостатнє освітлення
Огірок — світлолюбна культура, хоча й добре переносить легке затінення. Однак при сильному дефіциті світла рослина продовжує нарощувати листя та довгі пагони, а утворення плодів скорочується.
Найчастіше це відбувається через надто загущені посадки. Намагаючись заощадити місце, городники нерідко висаджують огірки занадто близько один до одного. Згодом батоги переплітаються, листя змикається, нижня частина рослин опиняється у густій тіні, а повітря між кущами погано циркулює. За сильного затінення нижнє листя перестає повноцінно брати участь у фотосинтезі й стає тягарем для рослини. Додаткову проблему створюють бур'яни та високі культури, що ростуть поруч.
У результаті через погане провітрювання підвищується вологість повітря, зростає ризик розвитку грибкових захворювань, а рослина витрачає занадто багато поживних речовин на підтримку надлишкової зеленої маси. Формування плодів відходить на другий план.
Виправити ситуацію допоможе проріджування посадок, видалення старого та пожовклого листя, а також правильне формування рослин. Видаляйте бічні пагони, прищипуючи їх після другого або третього листка. У теплиці й у відкритому ґрунті при вертикальному вирощуванні своєчасно підв'язуйте батоги та спрямовуйте їх угору, щоб кожен листок отримував достатньо світла. Гарна вентиляція й доступ сонця до кожної квітки швидко активізують процес утворення зеленців.
Невідповідна температура
Огірок — культура тропічного походження, тому його благополуччя значною мірою залежить від температурного режиму. Найсприятливішою вважається температура близько 22-28°C вдень і не нижче 16-18°C уночі.
Якщо повітря в теплиці прогрівається вище 35°C, пилок стає стерильним. Кущ продовжує активно цвісти, але квітки опадають, не утворивши плодів, а нові зав'язі майже не формуються.
Не менш небезпечні холодні ночі. За температури нижче 12-14°C усі процеси в тканинах рослини сповільнюються, коріння починає працювати гірше й перестає нормально поглинати вологу, а розвиток зав'язей повністю припиняється. Під час тривалого похолодання рослина переходить у режим виживання й скидає плоди, які не зможе виростити.
Як допомогти рослинам під час температурних коливань? У спекотну погоду теплицю необхідно регулярно провітрювати. Корисно також притіняти дах спеціальною сіткою, легким білим спанбондом або побілкою. У відкритому ґрунті допоможе легке дощування по листю вранці або ввечері, яке знизить температуру навколо рослин. У разі сильного похолодання грядки у відкритому ґрунті потрібно обов'язково вкривати щільним нетканим матеріалом, а полив тимчасово скоротити, використовуючи лише теплу воду.
Помилки під час поливу
Нестача вологи — одна з найпоширеніших причин припинення утворення нових зав'язей у огірків. Огіркам потрібно багато води, оскільки їхнє велике листя щодня випаровує значну кількість вологи. Якщо ґрунт пересихає, рослина насамперед намагається зберегти вже наявні плоди, відкладаючи формування нових.
Інша крайність — надмірний полив — приносить не менше шкоди. У постійно вологому ґрунті корінню бракує кисню, починають розвиватися кореневі гнилі, а засвоєння поживних речовин погіршується.
Під час вирощування огірків важлива не лише кількість води, а й її температура. Полив холодною водою зі свердловини чи колодязя є сильним стресом для цієї теплолюбної культури. Холодна вода спричиняє відмирання всмоктувальних корінців і сприяє розвитку кореневих гнилей. Після такого поливу рослини можуть на кілька днів зупинитися в рості й перестати формувати нові зав'язі.
Щоб уникнути цих проблем, поливайте огірки лише відстояною, прогрітою на сонці водою. У період плодоношення полив має бути регулярним — приблизно раз на два-три дні, а в сильну спеку — щодня. Стежте, щоб ґрунт під кущами постійно залишався помірно вологим на глибині близько 20 см. Допоможе й мульчування грядок скошеною травою або соломою: шар мульчі захистить коріння від перегрівання та не дозволить волозі швидко випаровуватися.
Дисбаланс у живленні
Іноді огірки перестають зав'язуватися не через нестачу добрив, а через їхній надлишок. Найпоширеніша помилка — надмірне внесення азотних підживлень. Намагаючись виростити потужні кущі, городники рясно поливають їх настоєм коров'яку, пташиного посліду або розчином сечовини. У відповідь огірок починає «жирувати»: нарощує величезне темно-зелене листя, товсті стебла й потужні батоги, але зовсім «забуває» про плодоношення. На таких кущах з'являються переважно чоловічі квітки-пустоцвіти, а поодинокі жіночі зав'язі швидко жовтіють і відмирають.
Для формування плодів огірку потрібен не азот — набагато важливіше забезпечити рослини калієм і фосфором, які відповідають за розвиток плодів. Якщо ви помітили ознаки надмірного нарощування зеленої маси, негайно припиніть будь-які азотні підживлення. Рясно пролийте грядку чистою водою, щоб частково вимити надлишок азоту з верхнього шару ґрунту.
Після цього підживіть рослини сульфатом калію (15-20 г на 10 л води), суперфосфатом (30 г розчинити в гарячій воді та довести об'єм до 10 л) або монофосфатом калію (10 г на 10 л води, по 1 л під кущ). Таке підживлення сповільнить засвоєння азоту й прискорить переміщення поживних речовин із листя до плодів.
Можна також використовувати комплексні добрива для огірків із підвищеним вмістом калію.
Не забувайте й про мікроелементи, особливо про бор. Нестача бору безпосередньо впливає на якість цвітіння та утворення зав'язей. Обприскування рослин по листю слабким розчином борної кислоти (5 г на 10 л води) у період бутонізації значно збільшує кількість жіночих квіток і стимулює швидке зав'язування плодів.
Недостатнє запилення
Ця причина актуальна лише для бджолозапильних сортів. У дощову, прохолодну, вітряну або дуже спекотну погоду бджоли та інші комахи літають менш активно. У результаті жіночі квітки залишаються незапиленими й незабаром засихають.
Якщо огірки ростуть у теплиці, проблему може посилювати відсутність доступу комах усередину. Щоб запилювачі могли безперешкодно потрапити всередину, вдень бажано тримати двері та кватирки відкритими. Для приваблення комах висаджуйте поруч із грядками рослини-медоноси.
Допомогти рослинам за відсутності запилювачів можна й самостійно. Для цього потрібно акуратно зірвати чоловічу квітку (вона росте на тонкій ніжці), обережно видалити пелюстки й доторкнутися пиляками до приймочки жіночої квітки. Найкраще проводити цю процедуру вранці, між сьомою та десятою годиною. Щоб надалі не витрачати час на ручне запилення в теплицях, обирайте гібриди з позначкою «партенокарпічний».
Хвороби та шкідники
Іноді відсутність зав'язей стає наслідком захворювань огіркових кущів. Борошниста роса, несправжня борошниста роса, кореневі гнилі та інші інфекції настільки послаблюють рослину, що вона вже не може забезпечувати повноцінне плодоношення.
Не менш небезпечні й шкідники. Особливо часто огірки страждають від попелиці, павутинного кліща та білокрилки. Ці комахи висмоктують сік із листя, порушують обмін речовин, через що рослина поступово втрачає сили.
Щоб вчасно помітити ознаки захворювань або появу шкідників і розпочати боротьбу, регулярно оглядайте огіркові батоги, звертаючи увагу на зміну кольору листя, появу плям, павутини чи скупчень комах. Чим раніше проблему буде виявлено, тим легше її усунути й урятувати врожай.
Але навіть за ідеального догляду огірок не здатний плодоносити безкінечно. Згодом нижня частина стебла старіє, листя працює менш ефективно, а коренева система поступово втрачає активність. У результаті утворення нових зав'язей помітно скорочується.
Частково продовжити плодоношення допомагають регулярні підживлення, полив, видалення старого листя та своєчасний збір достиглих огірків. Деякі городники підгортають нижню частину стебла пухким вологим ґрунтом, стимулюючи утворення додаткових коренів. Усі ці заходи дозволяють рослині ще певний час активно плодоносити.
Написати коментар