Окрім регулярних поливів, розпушування, підгортання, прищипування, захисту від можливих похолодань та профілактики хвороб і шкідників, наприкінці весни та на початку літа важливо не забувати про таку значущу процедуру, як підживлення рослин.
Якщо з осені ґрунт не був належним чином заправлений компостом або гноєм, до нього не додавалися покращувачі та не вносилися ЕМ-препарати, то розраховувати на багатий урожай овочів навряд чи вийде. Однак ситуацію цілком можна виправити – достатньо грамотно скласти графік підживлень протягом сезону.
Які добрива варто використовувати на початковому етапі вегетації, щоб підтримати овочеві культури, допомогти їм залишатися здоровими та міцними й забезпечити формування багатого врожаю?
Коли проводити підживлення овочів
Культури з коротким вегетаційним періодом зазвичай підживлюють один раз за сезон, а з довгим – два-три рази. Терміни першого підживлення залежать від способу посіву або посадки: якщо рослини вирощували розсадним методом, добрива вносять через 15-20 днів після висадки на грядки, а при прямому посіві в ґрунт – не раніше ніж через місяць після появи сходів.
Подальші підживлення – друге та наступні – проводять у період найбільш інтенсивного розвитку рослин (нарощування надземної частини), у фази бутонізації та цвітіння, зав’язування й дозрівання плодів. Завершують внесення добрив приблизно за 3-4 тижні до запланованого збору врожаю.
Які поживні речовини потрібні рослинам на початковій фазі розвитку
Щоб обрати відповідні добрива для першого підживлення овочевих культур, важливо враховувати їхні потреби на початку вегетації. У цей час усім рослинам насамперед потрібен азот, який сприяє нарощуванню пагонів і листя, бере участь у виробленні хлорофілу. Завдяки цьому елементу крихкі сіянці перетворюються на пишні кущики з міцними стеблами та листям насиченого зеленого кольору.
Не менш важливим на старті вегетації є й калій: він зміцнює кореневу систему та бере участь в обмінних процесах. Якщо калію недостатньо, у рослин знижується імунітет – вони стають уразливими до хвороб і шкідників, а також гостріше реагують на зміни погоди.
Фосфор теж надзвичайно важливий для молодих рослин – і під час проростання, і в період цвітіння та формування зав’язей. Цей елемент прискорює проростання насіння, допомагає розвивати кореневу систему й листковий апарат, сприяє рясному плодоношенню та покращує смакові якості плодів.
Не можна нехтувати й мікроелементами: бором, сіркою, цинком, марганцем, молібденом. Вони стимулюють ріст коренів і листя, беруть участь у фотосинтезі та підвищують стійкість рослин до несприятливих зовнішніх факторів.
Таким чином, на початковій стадії розвитку рослинам необхідний повноцінний комплекс поживних речовин із переважанням азоту. Спираючись на це, можна підібрати добрива з відповідним складом.
Добрива для першого підживлення овочів
Добрива традиційно поділяють на дві великі групи: мінеральні та органічні. Мінеральні отримують хімічним шляхом, а органічні – у результаті переробки продуктів тваринного походження (наприклад, гною, пташиного посліду, рибного та кісткового борошна) або рослин (сидерати, компост, зола).
Крім того, добрива розрізняють за складом (вони бувають моно- та полікомпонентними), а також за формою випуску: існують сухі варіанти у вигляді гранул або порошків і рідкі концентрати. Способи внесення теж відрізняються: гранули найчастіше використовують для заправки посадкових лунок, тоді як для першого кореневого підживлення в ґрунті переважно застосовують водний розчин.
Для першого підживлення томатів підійдуть як мінеральні, так і органічні азотовмісні добрива, а також допустиме їх поєднання. Через два тижні після висадки рослин у ґрунт можна використати один із таких поживних складів:
- 0,5 л коров’яку та 1 ст.л. нітрофоски розвести в 10 л води й вилити під кожен кущик по 0,5 л готової суміші;
- на той самий об’єм води взяти по 1 ст.л. нітрофоски та рідкого добрива, а потім полити кожну рослину 0,5 л розчину;
- приготувати розчин із 40 г суперфосфату, 25 г аміачної селітри та 15 г сульфату калію, розвівши їх у 10 л води, і під кожну рослину вилити 0,6-0,7 л отриманого складу.
Солодкий перець найкраще реагує на органічні підживлення: водний розчин перепрілого гною (у співвідношенні 1:5) або пташиного посліду (1:20). Із мінеральних добрив для першого підживлення можна взяти сечовину та суперфосфат – по 10 г кожної речовини розчинити в 10 л води. Також можна скористатися так званим "класичним тріо": у 10 л води розводять 15 г аміачної селітри, 25 г сульфату калію та 30 г суперфосфату.
Огірки добре відгукуються на кореневе підживлення азофоскою: для приготування робочого розчину потрібно розвести 25 г добрива в 10 л води та поливати рослини з розрахунку 0,5 л під кожен кущик. Ще один варіант – традиційна суміш мінеральних добрив: у 10 л води розчиняють 20 г аміачної селітри, додають по 10 г суперфосфату та сірчанокислого калію, після чого вносять по 0,5 л складу під корінь.
Підійде для підживлення огірків і органіка. Наприклад, можна застосувати настій коров’яку у пропорції 1:10 або настій пташиного посліду (1:20), які іноді поєднують із зольним розчином (1 л золи на 10 л води).
Капусту підживлюють через 2-3 тижні після висадки, коли рослини укоріняться та адаптуються у відкритому ґрунті, або через місяць після посіву. Для підживлення готують розчин кальцієвої селітри: 15 г добрива розводять у 10 л води й поливають рослини з розрахунку 0,5-0,7 л під кожну. Кальцій і азот із цього добрива швидко засвоюються кореневою системою капусти, що дає хороший старт для повноцінного розвитку культури.
Альтернативний варіант для слабколужного ґрунту – суміш добрив: у 10 л води розчиняють по 10 г сечовини та сірчанокислого калію, а також додають 20 г суперфосфату, розведеного в невеликій кількості гарячої води. Підживлення проводять по вологому ґрунту та виливають під кожен кущик 0,5 л розчину.
І як підживлення, і як захисний засіб від хвороб і шкідників може виступати деревна зола – нею рослини опудрюють кілька разів протягом сезону.
Моркву та буряк зазвичай підживлюють двічі за сезон, причому перше підживлення проводять через три тижні після появи сходів. У цей період можна використовувати розчин нітрофоски – 1 ст.л. добрива на 10 л води. Альтернативний варіант – приготувати суміш із 20 г калієвої селітри та 15 г суперфосфату, розведених у 10 л води.
Для першого підживлення коренеплодів можна також використовувати комплексні водорозчинні добрива: Акварин 5 (Універсальний), Кристалон Зелений, Агрікола 4 (Морква, буряк, редис) та ін.
З органічного живлення для моркви та буряка чудово підходить зола: 2 склянки на 10 л води. Такий розчин не лише постачає зростаючі коренеплоди калієм і мікроелементами, а й допомагає захистити від грибкових хвороб і шкідників.
І морква, і буряк погано реагують на іншу органіку, окрім золи. Особливо шкідливий для них свіжий гній – при його внесенні коренеплоди набувають неприродного кольору, грубіють і накопичують нітрати в тканинах.
Цибулю та часник, посаджені під зиму, а також багаторічну цибулю вперше підживлюють, щойно прогріється ґрунт і з’являться зелені паростки. Ярий часник і ріпчасту цибулю весняної посадки підживлюють приблизно наприкінці травня, використовуючи добрива з підвищеним вмістом азоту.
Для приготування поживного розчину на 10-літрове відро води беруть або 10-15 г аміачної селітри, або 20-25 г сечовини, або застосовують комплексне мінеральне добриво відповідно до інструкції.
При своєчасному та правильному внесенні добрив пір’я цибулі виростає довгим, щільним і набуває насиченого зеленого кольору. І навпаки, дефіцит азоту проявляється пожовтінням надземної частини – за цією ознакою легко визначити потребу в підживленні.
Щоб городні посадки забезпечили вас повноцінним вітамінним раціоном на всю зиму, не забувайте правильно «годувати» їх навесні та влітку.
Написати коментар