Якість розсадного ґрунту визначає не лише здоров’я сіянців, а й успіх усього сезону. Саме з ґрунту молоді рослини отримують поживні речовини, необхідні для повноцінного розвитку. А міцна розсада — запорука щедрого врожаю.
Щоб визначити, який ґрунт необхідний у вашому випадку, передусім потрібно орієнтуватися на потреби конкретної культури, для якої він призначений. Виходячи з цього, слід підбирати тип і кількість різних добавок і поліпшувачів ґрунту. Тим не менш, існують і універсальні характеристики, які важливі для нормального росту і розвитку абсолютно будь-якої молодої розсади.
Який ґрунт потрібен городнім культурам
Що стосується загальних вимог до ґрунту для розсади, то відштовхуватися слід від головних умов, необхідних для успішного проростання насіння, – температури і вологості. "Правильний" ґрунт має ефективно вбирати і утримувати воду. Однак при цьому субстрат повинен бути достатньо повітропроникним, щоб забезпечити рівномірне прогрівання і хорошу аерацію, інакше насіння може загнити.
Якщо ґрунт занадто щільний, то молодим корінцям буде вкрай важко крізь нього пробитися. Тому ідеальний варіант – легка, пухка земля, що забезпечує комфортні умови для розвитку кореневої системи.
Коли розсада росте в ґрунті обмеженого об’єму при досить густій посадці, сіянцям потрібно чимало поживних речовин, тому родючість ґрунту – обов’язкова умова.
Не можна забувати і про кислотність. Якщо баланс pH порушено, рослини втрачають здатність повноцінно засвоювати важливі макроелементи, що неминуче гальмує їхній ріст. Для переважної більшості культур найбільш сприятлива нейтральна кислотність у діапазоні pH 6,5-7.
І нарешті, ще одна принципово важлива вимога: ґрунт має бути повністю очищений від будь-яких патогенів: бур’янів, спор грибів, хвороботворних бактерій, шкідників або їхніх личинок. Лише такий ґрунт забезпечить розсаді безпечні умови для здорового розвитку.
Де брати ґрунтосуміш для розсади
Звісно, придбання готового ґрунту для овочів або декоративних культур у магазині виглядає найпростішим рішенням. Однак далеко не всі готові ґрунти характеризуються високою якістю. Найчастіше такий субстрат являє собою раскислений верховий торф з добривами, а іноді – відпрацьований ґрунт із промислових теплиць.
Використання такої ґрунтосуміші навряд чи дозволить повною мірою врахувати потреби кожної культури, а отже, розсада не зможе повністю розкрити свій потенціал. Тож, якщо ми хочемо отримати гідний урожай, є сенс витратити час і зусилля, щоб забезпечити сіянці оптимальним живленням уже на найперших етапах розвитку.
Приготування ґрунтосуміші власноруч дає відчутну економію коштів. Звісно, процес не можна назвати зовсім уже легким: потрібно знайти всі необхідні компоненти, перевірити їхню якість і змішати в правильних пропорціях. Однак завдання цілком здійсненне, якщо чітко уявляти, які інгредієнти знадобляться і де їх можна дістати.
Щоб отримати універсальний ґрунт, можна змішати в різних пропорціях такі компоненти, як торф, перегній, компост (або біогумус), річковий пісок, перліт (або вермикуліт). Якщо у вас немає компосту і перегною, можна додати в ґрунт дернову землю або ґрунт з-під лісових рослин (наприклад, вільхи, ліщини або кропиви).
Торф, який становить основу будь-якого ґрунту для розсади, а також розпушувачі (перліт, вермикуліт) можна придбати в садових магазинах, а от органічні добрива і дернову землю краще заготовити з осені, поки не почалися морози.
Брати землю для розсади прямо з саду або городу – не найкраща ідея. Передусім, у ній, швидше за все, залишилося зовсім небагато поживних речовин, адже для формування попередніх урожаїв із ґрунту вже було "винесено" все найцінніше. Крім того, наприкінці сезону ґрунт на ділянці майже напевно заражений шкідниками або патогенними мікроорганізмами, що загрожує неприємностями під час вирощування розсади.
Як приготувати і де зберігати ґрунтосуміш для розсади
Якщо у вас є зрілий компост, перегній або біогумус, то з осені потрібно його заготовити: прибрати зверху неперепрілі рослинні залишки, просіяти добриво і насипати в мішки, оскільки в лютому-березні вся маса в компостері буде ще замерзлою. Те саме потрібно зробити з дерновою землею (перепрілим дерном).
Якщо органічних добрив на ділянці немає, можна набрати землі з-під деяких рослин на пустирі або в лісі: кропиви, ліщини, вільхи. Чому вони вважаються найкращими "постачальниками" ґрунту? Тому що унікальні особливості їхньої кореневої системи роблять землю, у якій вони ростуть, справжнім джерелом корисних речовин.
Корені ліщини формують мікоризу – симбіотичну тканину з ниток (гіф) грибниці і тонких коренів рослини. Завдяки мікоризі майбутня розсада отримає посилене живлення, здатність краще засвоювати воду, макро- і мікроелементи з ґрунту, а також високу стійкість до ґрунтових патогенів.
Коренева система вільхи створює симбіоз з азотфіксуючими бактеріями – актиноміцетами, які засвоюють азот з повітря і віддають його ґрунту у вигляді органічних сполук. У такій землі розсада розвиватиметься значно швидше.
Кропива цінується городниками як чудове добриво і антисептик, оскільки накопичує в надземній частині й коренях велику кількість поживних речовин, які легко віддає ґрунту під час розкладання. Кропива прискорює утворення гумусу і покращує мікрофлору, тобто і живить, і оздоровлює молоді рослини.
Щоб заготовити землю з-під цих рослин, спочатку потрібно акуратно очистити її поверхню від бур’янів і їхніх кореневищ. Не варто занурювати лопату занадто глибоко, щоб не пошкодити корені вільхи або ліщини, а кропиву можна зібрати в окремий мішок або тачку і відвезти в компостер.
Небажано вибирати занадто великі пласти дерну, оскільки період відновлення займе чимало часу. Пошкоджені ділянки і особливо оголені корені потрібно присипати листовим опадом та іншими компонентами підстилки, щоб мінімізувати шкоду для лісової екосистеми.
Після підготовки землю слід просіяти через сито з осередками розміром 5–6 мм. Це дозволить видалити каміння, коріння і неперепрілі рослинні залишки. Якщо земля надто волога і її складно просіювати, можна попередньо додати торф і пісок – після цього маса легше пройде крізь сито.
Заготовлені компоненти майбутньої ґрунтосуміші можна зберігати окремо аж до весни, коли настане пора їх використовувати. А можна одразу змішати всі складники і приготувати універсальний ґрунт, придатний для посіву більшості овочевих культур. Для цього слід змішати раскислений торф наполовину з органічними добривами (зрілим компостом, біогумусом, перегноєм), дерновою землею або ґрунтом з-під згаданих вище лісових рослин. Потім на кожне відро отриманої суміші внести склянку деревної золи або комплексне мінеральне добриво за інструкцією.
Готовий ґрунт можна складати в мішки на вулиці або в неопалюваному сараї – морозна зимова погода сприятиме природній дезінфекції ґрунту. Ближче до кінця зими або ранньої весни, за кілька тижнів до перших посівних робіт, мішки потрібно перенести в тепле приміщення, дочекатися відтавання ґрунтосуміші, потім просіяти її і розкласти по контейнерах.
Під час складання ґрунтосуміші для розсади не допускається додавання активно розкладних елементів: рослинних залишків, свіжого компосту або таких "добрив", як чайна заварка. У процесі розкладання ці речовини помітно підвищують температуру ґрунту, а це може зашкодити незміцнілим корінцям молодих рослин.
Безпосередньо під час підготовки ґрунту до посіву в землю корисно буде внести поліпшувачі, які зроблять структуру більш пухкою, волого- і повітропроникною. Йдеться про перліт і вермикуліт – корисні мінеральні добавки, здатні вбирати зайву вологу і розчинені в ній поживні речовини та поступово віддавати їх корінню. Один із поліпшувачів (на вибір) вносять з розрахунку 20% від загального об’єму ґрунту.
Цей спосіб підготовки землі для розсади може здатися складним, особливо новачкам і дачникам-містянам, які не мають доступу до лісових угідь. Але якщо ви живете в приватному будинку або часто буваєте на природі – чому б не спробувати? Можливо, самостійно приготований субстрат допоможе розкрити справжній потенціал ваших рослин.
Написати коментар