«Дикий лимон», «колючий лимон», трифоліата – так називають запашне цитрусове деревце понцирус. Це невелика, але досить ефектна рослина дивує своїм прекрасним і неповторним виглядом у будь-яку пору року. Ранньої весни його голі гілки прикрашають ароматні великі квітки. У спекотний літній сезон на тлі густої та яскравої зелені красуються неїстівні, але дуже гарні яскраво-оранжеві плоди. В осінні місяці листя забарвлюється у сонячний жовтий відтінок. А в холодну зимову стужу деревце вирізняється на сніжному тлі приємним світло-зеленим кольором кори та великими колючками на незвично вигнутих гілках.
Понцирус – морозостійка культура, яка росте у відкритому ґрунті практично в будь-якому кліматі. Декоративні якості рослини виділяють її серед інших представників флори. Дуже гарно виглядає ажурна крона понцируса незалежно від сезону. Це витончене й запашне деревце прекрасно виглядає на садових ділянках різної площі та в різних композиційних насадженнях.
Трифоліата виглядає як невеликий багатостовбурний кущ із шатроподібною кроною та сплюснутими гілками з великими колючками. У природних умовах висота рослини може досягати шести метрів, а на садових ділянках цей показник удвічі нижчий. Листя й кора рослини мають світло-зелений або яскравий насичений зелений відтінок. Великі довгі колючки (близько 5 см завдовжки) ніби ховаються у пазухах глянцевих жовто-зелених листків. Забарвлення листової маси змінюється з приходом осені й набуває приємного лимонно-жовтого відтінку. Листки у понцируса трійчасті, середня довжина — від 8 до 10 см.
Солодкий аромат сніжно-білих квіток виходить від куща протягом 1,5–2 місяців у квітні та травні, коли у понцируса починається активне цвітіння. Великі поодинокі квітки (близько 5 см у діаметрі) з’являються на голих гілках, коли листя ще не встигло розпуститися, і стають справжньою окрасою весняного деревця. Незабаром почнеться формування плодів, і на початку осені з’являться яскраво-жовті декоративні апельсини – померанці. Плоди вкриті волохатою шкіркою, м’якоть має гірко-олійний смак. У їхній цедрі міститься велика кількість корисних речовин, одне з яких – ефірна олія. Цей цінний компонент застосовують для сеансів ароматерапії, для ароматизації приміщень, а також у парфумерній та косметичній промисловості.
У перші 3–4 роки молодий понцирус росте дуже повільно, не цвіте й не плодоносить. Досягнувши цього віку, починається активний розвиток і прискорене зростання (близько 50 см на рік) куща, а також цвітіння й формування плодів. Деревце здатне протистояти всім видам грибкових хвороб.
Правила вирощування та догляду за понцирусом
Вибір місця та вимоги до освітлення
Місце вирощування має бути відкрите сонячне, без різких поривів вітру. Повноцінний розвиток і пишне цвітіння світлолюбного куща залежить від кількості отриманого яскравого освітлення.
Ґрунт і догляд за ним
Може рости практично на будь-якому ґрунті, але віддає перевагу пухкому та помірно вологому. Процедура розпушування ґрунту в пристовбурному колі не проводиться.
Обрізка
Добре переносить формувальну й санітарну обрізку. Ранньої весни необхідно обрізати пошкоджені та засохлі пагони. Для формування висоти крони обрізці підлягає її третя частина.
Укриття на зиму
При вирощуванні дикого лимона в умовах суворого зимового клімату без укриття не обійтися. Як укривний матеріал рекомендується використовувати нетканий матеріал і лапник.
Пересадка
Досвідчені садівники не радять турбувати кореневу систему трифоліати пересадкою, оскільки найменше травмування коренів негативно позначиться на розвитку культури. При посадці саджанця рекомендується викопувати глибоку посадкову яму.
Добрива й підживлення
Органічні підживлення потрібні лише зрілим культурам і тільки навесні. Їх вносять у ґрунт разом із поливом.
Полив
У регулярних поливах рослина не потребує, їй достатньо живлення й вологи ґрунту та опадів. За тривалої сухої й спекотної літньої погоди без дощів полив усе ж знадобиться – 1 раз на 7–10 днів.
Температурний режим
Рослину можна вирощувати за будь-якого клімату й будь-якої температури. Їй не страшні навіть сильні морози. Наприклад, зниження до 20–25 градусів морозу понцирус переживе навіть без додаткового укриття.
Розмноження понцируса
Розмноження насінням
Насіннєвий спосіб розмноження вважається малоефективним через низьку схожість насіння. Важливо врахувати, що не можна використовувати для посадки висушений посівний матеріал.
Розмноження живцями
Живцювання – найнадійніший спосіб, адже живці швидко вкорінюються й добре приживаються на новому місці.
Понцирус у ландшафтному дизайні
Понцирус висаджують як живу огорожу, а також як декоративну прикрасу. Густе колюче огородження захистить від непроханих гостей (наприклад, від бродячих собак) і стане чудовим декором на садовій та присадибній ділянці.
Цитрусова культура може поєднуватися з різними видами дерев і кущів. Її сусідами можуть бути різноманітні хвойні та плодові рослини, які контрастуватимуть між собою відтінками й формами.
Написати коментар