Втомилися боротися з бур’янами? А чи правильно ви взагалі виконуєте цю роботу? Річ у тім, що існують правила прополювання, які допоможуть вам рідше нахилятися над грядками та клумбами.
Дощі ллють, сонце з кожним днем припікає все сильніше – і ось уже на газоні «красуються» дедалі більше кульбаб, а посадки заполоняють лобода, хвощ, снить… Час братися за прополювання! Але щоб воно справді було ефективним і не довелося повторювати його вже завтра чи післязавтра, радимо дотримуватися таких простих правил.
Прополювання життєво необхідне для дачних культур: бур’яни «відбирають» у рослин поживні речовини та воду, що особливо небезпечно для молодих екземплярів, часто стають притулком для шкідників і фітопатогенів. Деякі бур’яни отруйні й можуть викликати алергічну реакцію в людей. А виткі бур’яни можуть безпосередньо пошкоджувати культурні рослини, обплітаючи їхні стебла й спричиняючи вилягання.
Правило 1. Видаляти бур’яни, коли ґрунт вологий
Якісно провести прополювання краще після дощу або поливу, коли бур’яни легко видаляються з ґрунту. Але важливо врахувати кілька нюансів.
Якщо ґрунт щільний, глинистий і пройшла злива, то вирвати непотрібну траву буде навпаки складніше, і варто почекати, поки земля трохи підсохне. Якщо ґрунт пухкий – бур’яни видаляють одразу після зволоження. Власникам легких піщаних ґрунтів можна рвати бур’яни будь-коли.
Перед прополюванням ґрунт корисно трохи розпушити, щоб полегшити собі роботу.
Правило 2. Виривати бур’яни разом із коренем
Результат прополювання збережеться надовго, якщо видалити бур’яни одразу з корінням. У цьому дуже допомагає Правило 1, адже з вологого ґрунту вирвати рослини цілком простіше. Але не всі бур’яни такі податливі, тому дачники мають два шляхи:
- видаляти бур’яни, поки вони маленькі й їхня коренева система залягає близько до поверхні;
- використовувати спеціальне пристосування, яке дозволяє легко й ефективно витягати бур’яни із землі.
Перший варіант цінний ще й тим, що молоді бур’яни до цвітіння безпечні й не можуть поширитися ділянкою. Але якщо сама думка про виривання безлічі дрібних травинок викликає відразу, можна трохи почекати й, коли бур’яни трохи зміцніють, пройтися ділянкою зі спеціальним кореневидаляючим інструментом, виделкою або сапкою.
Довжина коренів дорослої кульбаби може сягати 50 см, у лободи – 1–1,5 м. А от у галінсоги, або американки, корені зазвичай не перевищують 15 см.
Правило 3. Не залишати вирвані бур’яни на грядці
Здавалося б, що тут страшного: рослину вже вирвано й вона скоро загине. Але насправді вона ще довго може залишатися життєздатною: залишки її кореня або опале насіння швидко проростуть. Тому не варто виривати бур’яни й складати їх просто біля грядок, особливо якщо ґрунт вологий і пухкий.
Якщо хочеться використати зірвані бур’яни як мульчу, їх потрібно підв’ялити на сонці подалі від культурних рослин, а потім або подрібнити, або використати в цілому вигляді. Якщо бур’ян уже відцвів і сформував насіння, то правильніше буде знайти йому інше застосування (див. Правило 4).
Видаляючи бур’яни поблизу культурних рослин, слід намагатися не пошкодити коріння останніх.
Правило 4. Не носити бур’яни через усю ділянку
Дуже просте правило, недотримання якого часто призводить до проблем: лобода, мітлиця або снить дивовижним чином заполоняють ті ділянки, де раніше не росли. А все тому, що пучок вирваних рослин із квітками або насіннєвими коробочками ви просто пронесли через усю ділянку до компостної купи.
Завжди збирайте рослинні залишки у відро, тачку або мішок і лише потім відправляйте в компост. До речі, бур’яни можна використовувати інакше – наприклад, дуже ефективні трав’яні настої для підживлення рослин або натуральні засоби для боротьби зі шкідниками (з кропиви, кульбаби, пижма, полину тощо).
Компост, у який закладали зрілі бур’яни з насінням, буде безпечним лише після повного перепрівання. Причому компостування в цьому випадку потрібно проводити анаеробним способом, без доступу кисню. Тоді всі насінини загинуть. Незріле добриво вносити на грядки й клумби не можна. Це ж стосується й свіжого гною, який часто містить багато насіння бур’янів. Краще дати добриву перепріти, щоб вони «згоріли».
Правило 5. Мульчувати ґрунт
Щоб рідше займатися прополюванням, рекомендуємо використовувати мульчу. Щоправда, пухка природна мульча, насипана тонким шаром, – не найнадійніший бар’єр від бур’янів. Для справді хорошого ефекту варто або укладати мульчувальний матеріал товстим і щільним шаром, або за можливості застосовувати не сипкі, а такі матеріали, як, наприклад, картон, який точно не дасть бур’янам прорости. Якщо ж такий варіант вам не підходить з естетичної точки зору, виручать нетканий матеріал або мульчувальна плівка.
Нагадаємо, що як мульчу можна використовувати й самі бур’яни – тільки їх потрібно добре підсушити й пам’ятати, що це в жодному разі не мають бути рослини, які вже відцвіли й утворили насіння.
Якщо зовсім не хочеться займатися прополюванням, то витіснити бур’яни допоможуть інші рослини – наприклад, сидерати, які висівають у міжряддях або по периметру грядок, де небажаним травам найзручніше. Такий самий спосіб стане в пригоді й для захисту ґрунту після збирання врожаю. Потім підрослі сидерати заорюють у землю, тим самим підвищуючи її родючість.
Написати коментар