Щоосені під нашими ногами опиняється золотий килим з опалого листя. Одні дачники вважають його справжнім скарбом, а інші вперто називають звичайним сміттям. І в цей період перед кожним власником ділянки постає питання: що з цим добром (чи злом) робити?
Де листя потрібно обов'язково прибирати
У природі листя щороку опадає на землю і стає частиною природного кругообігу речовин. Поступово вони руйнуються під дією бактерій, дощових черв'яків та інших ґрунтових організмів, а елементи, що містяться в рослинних залишках, повертаються в ґрунт. Тому саме по собі опале листя – цілком корисний матеріал.
Однак на ділянці є місця, де залишати листовий опад на зиму категорично не можна. Насамперед це стосується доглянутих зелених газонів. Якщо залишити великий шар листя на галявині, то під впливом осінніх дощів і зимового снігу він за кілька місяців перетвориться на щільну кірку.
Ця кірка повністю перекриє доступ кисню та світла до газонної трави. В результаті навесні замість дружніх зелених сходів ви виявите на газоні проплешини, сліди випрівання та небезпечну для трави сіру цвіль. Очищати галявину від опалого листя потрібно регулярно, використовуючи віялові граблі.
Ще одна зона підвищеної уваги – це садові доріжки, відмостка будинку та відкриті тераси. Мокре листя робить тверді покриття надзвичайно слизькими, що підвищує ризик травм при пересуванні ділянкою. Крім того, засмічуючи дренажні канави та водостоки, листя провокує застій води та утворення ожеледиці.
Особливо слід зупинитися на листі плодових дерев, які цього сезону сильно страждали від хвороб і шкідників. Якщо ваша яблуня хворіла на паршу, груша страждала від іржі, а вишня обсипалася через коккомікоз, залишати їхнє листя на землі не можна.
Спори патогенних грибів чудово перезимують у листовому опаді, а навесні з вітром і краплями дощу їх перенесе на молоді бруньки, що розпускаються. Тому таке листя необхідно ретельно зібрати та утилізувати безпечним способом за межами ділянки. Або спочатку провести викорінювальну обробку саду, а потім зібрати листя в мішки для компостування.
Якщо дерева в саду хворіють, то викорінювальну обробку саду бажано проводити до закінчення листопада. Для обприскування дорослих дерев і пристовбурних кіл можна використовувати 5%-ний розчин залізного купоросу та 7%-ний розчин сечовини.
Створення компосту
Найпопулярніший спосіб утилізації здорового листового опаду – це приготування компосту. Листя являє собою відмінну вуглецеву масу (її ще називають коричневим компонентом), яка служить їжею для бактерій, що розкладають органічні речовини, і збагачує його макро- та мікроелементами.
Щоб отримати якісне добриво, одного лише листового опаду буде недостатньо, оскільки він розкладається досить повільно. Для прискорення процесу листя та інші коричневі компоненти необхідно перешаровувати зеленими (азотистими) матеріалами: залишками скошеної трави, сидератами, овочевою гичкою або кухонними відходами.
При створенні компостної купи на дно укладають грубі гілки для дренажу, а потім чергують шари листя і зеленої маси, зволожуючи кожен ярус водою або розчином спеціальних біологічних препаратів, до складу яких входять корисні мікроорганізми. Щоб процес розкладання йшов активно навіть у прохолодну погоду, масу потрібно періодично ворушити, забезпечуючи приплив повітря.
Приблизно через рік або два така суміш перетвориться на компост – однорідний, темний, що пахне лісовою землею, розсипчастий субстрат, який можна вносити під будь-які культури, використовувати при підготовці ґрунту до посадок, мульчуванні та інших садових роботах.
Приготування листового перегною
Якщо ви хочете отримати чистий ґрунт з особливою структурою, спробуйте приготувати з опалого листя листовий перегній (листову землю). Це легка пухка маса, яка ідеально підходить для покращення структури важких глинистих ґрунтів, а також може використовуватися для вирощування домашньої розсади та кімнатних квітів.
Для заготівлі листового перегною зібраний опад щільно укладають у великі поліетиленові мішки, попередньо проробивши в них кілька отворів для вентиляції. Листя всередині мішка потрібно добре зволожити. Для прискорення процесу можна додати трохи готового зрілого компосту або розчин азотного добрива, наприклад сечовини.
Мішки зав'язують і залишають у дальньому кутку саду. Листя берези, липи, клена та фруктових дерев перетворяться на ніжний перегній через рік-півтора. Щоб процес йшов швидше, товсте і жорстке листя (вони розкладаються повільніше дрібних і тонких) бажано попередньо подрібнити.
Мульчування грядок і пристовбурних кіл
Ще один варіант – використовувати опале листя для укриття ґрунту. Залишене на поверхні ґрунту листя взимку перетворюється на прекрасний мульчувальний матеріал, який захищає землю від вивітрювання, промерзання та ерозії. Осіннє мульчування особливо корисне для посадок озимого часнику, цибулі та багаторічних квіткових культур.
Щільний шар сухого листя товщиною 10-15 см надійно захистить цибулини та кореневища від різких перепадів температур у безсніжні морозні періоди. Щоб листя не розліталося і менше намокало, поверх них можна укласти повітропроникний матеріал або спорудити просту захисну конструкцію.
Мульчу з опалого листя можна залишити і в пристовбурних колах молодих плодових дерев і ягідних кущів, однак при цьому потрібно враховувати деякі нюанси. По-перше, шар мульчі не повинен впритул примикати до самого стовбура дерева, щоб кора не почала випрівати під час відлиг. По-друге, потрібно пам'ятати, що в товщі сухого листя люблять влаштовувати свої зимові гнізда миші та інші гризуни, які можуть сильно пошкодити ніжну кору молодих саджанців. Щоб уникнути цієї проблеми, стовбури потрібно захистити спеціальною сіткою, лапником або іншим подібним матеріалом.
Закапування листя в ґрунт
Питання про те, чи варто заорювати або закопувати листя безпосередньо в грядки при осінньому перекопуванні, викликає чимало суперечок. З одного боку, закладення органіки в ґрунт збагачує його гумусом і покращує фізичні властивості. Дощові черв'яки та ґрунтові мікроорганізми із задоволенням переробляють закладені листя, перетворюючи їх на поживні елементи. Цей метод чудово працює на легких піщаних або, навпаки, важких суглинистих ґрунтах, допомагаючи зробити їх більш структурованими.
З іншого боку, процес розкладання цілісного листя в глибині ґрунту вимагає великої кількості азоту. Мікроорганізми, що розщеплюють целюлозу, починають активно поглинати цей елемент з навколишнього ґрунту, що може викликати тимчасове азотне голодування рослин наступної весни. Щоб нівелювати цей негативний ефект, при закопуванні листя рекомендується поливати грядки розчином азотних добрив або поєднувати перекопування з внесенням перепрілого гною.
Створення теплих грядок
Опале листя – це ідеальна основа для облаштування теплих (іноді їх називають високими) грядок, призначених для вирощування ранніх огірків, кабачків, томатів або зелені. Принцип роботи такої грядки заснований на виділенні тепла при розкладанні великих обсягів органіки. Облаштовувати таку конструкцію найкраще саме восени, коли в саду надлишок "будівельного" матеріалу.
Для цього на вибраному місці (бажано, щоб воно добре освітлювалося сонцем протягом дня) виймають ґрунт на глибину близько 30-40 см або споруджують високий дерев'яний короб. На дно майбутньої грядки укладають великі залишки: обрізки гілок, стебла соняшнику або кукурудзи, які виконуватимуть функцію дренажу. Наступним шаром насипають товстий пласт опалого листя, змішаного з травою, гичкою або сидератами.
Листя ретельно утрамбовують і поливають розчином мікробіологічних препаратів на основі триходерми та інших корисних мікроорганізмів. Зверху органічний «пиріг» засипають шаром родючої землі товщиною близько 20 см. Навесні внутрішні шари почнуть активно розкладатися, розігріваючи ґрунт зсередини і дозволяючи висаджувати розсаду на кілька тижнів раніше звичайного.
Як бачите, існує чимало способів використовувати опале листя з максимальною вигодою для ділянки. Головне, щоб на листі не було ознак інфекцій. І тоді листовий опад перетвориться на цінний, і, що важливо, абсолютно безкоштовний ресурс.
Написати коментар